Український полярник розповів, як наші вчені роблять першовідкриття в Антарктиці.
Харківський біолог Андрій Утєвський - один з найдосвідченіших українських вчених-полярників, які проводять дослідження в Антарктиці. У районі української антарктичної станції "Академік Вернадський" він проводить глибоководні занурення та вивчає місцеву флору і фауну. За роки своїх досліджень йому вдалося відкрити кілька нових видів. В інтерв'ю ВВС Україна Андрій Утєвський розповів про те, як українські вчені роблять першовідкриття в Антарктиці.
ВВС Україна: Вважається, що Антарктика - бідний на життя регіон. Що там вивчають біологи?
Андрій Утєвський: Так, дійсно бідний - якщо порівнювати з тропічними лісами. Суходільні екосистеми в Антарктиці сильно трансформувалися після заледеніння і втратили ґрунти з лісовим покривом та усією фауною. Свого часу там була тропічна фауна схожа на південноамериканську та австралійську. Після катастрофічних кліматичних змін основне біорізноманіття тварин збереглося в морському середовищі, а на суходолі - це лише мохи та лишайники. Це все - переважно трансформовані ендемічні форми (види, які зустрічаються лише в окремому регіоні. - Ред.), що здатні витримувати низькі температури, жорстке ультрафіолетове та космічне випромінювання. Згадане різноманіття приховане від неозброєного людського ока, але воно налічує сотні видів ракоподібних, морських зірок, молюсків, асцидій, риб та різних червів...
ВВС Україна: Що конкретно вивчають українські біологи на станції "Академік Вернадський"?
А.У.: Є затверджена програма досліджень в Антарктиці на 2011-2020 роки. Вона передбачає дуже широкий спектр досліджень, у тому числі й біологічних - від вірусів до морських ссавців. Дослідження проходять на морі й на суходолі. Вивчають біорізноманіття різних таксонів (видів чи груп. - Ред.) тварин і рослин, популяції птахів та ссавців, морських безхребетних. Шукають біологічні активні речовини. Займаються реконструкцією еволюційних процесів.
ВВС Україна: Які найголовніші відкриття зробили українські біологи?
А.У.: Найголовнішими відкриттями є невідомі для науки види тварин та рослин. Це - фундамент сучасної науки. Щодо відкриттів українських біологів в Антарктиці, то виявилось, що їх зробили переважно харківські вчені. Іхтіолог Геннадій Шандіков відкрив шість нових невідомих видів антарктичних риб. Він багато років провів у морських антарктичних експедиціях. Особисто я описав шість нових невідомих науці видів та кілька родів з Південної півкулі. Тільки це не риби, а їхні паразити - риб'ячі п'явки. Такі відкриття не робляться швидко - проходить кілька років, поки досліджують морфологію тварини (Форма та структура організму. - Ред.), анатомію, гістологію (структура тканин. - Ред.). У 2016 році ми описали новий глибоководний вид з моря Скоша. Триває робота з новим видом, який знайшли в акваторії Аргентинських островів під час Українських антарктичних експедицій. Зараз у мене в морозильній камері ще близько шести невідомих науці видів. Ми отримали послідовності генів багатьох видів - відомих та невідомих - риб'ячих п'явок з різних антарктичних морів. Зараз реконструюємо еволюцію цих тварин у світовому масштабі. Наша команда вивчає також різноманітні групи морських антарктичних тварин: молюсків, голкошкірих, асцидій. Вивчаємо ще взаємодії прибережного суходолу та бентосних угруповань (організмів, які живуть на чи у ґрунті водойм. - Ред.), проводимо картування та 3D-реконструкції їхніх ареалів існування - так званий Habitat Mapping. Хочу відзначити й київських біохіміків, зокрема професора Тетяну Берегову, яка вивчає суперпродуцентів меланіну (речовини, що захищає тканини від ультрафіолетового випромінювання. - Ред.). Дослідники вже зареєстрували низку препаратів, які допомагатимуть боротися з раком, виразкою та опіками.
ВВС Україна: Чи можна приблизно уявити обсяги "невідкритих" видів?
А.У.: Так, оцінити кількість неописаних видів можливо. Кожного року описується сотні нових видів тварин та рослин. За деякими прогнозами, таких невідомих науці видів - близько 10 мільйонів. Це якщо брати тропічні ліси та глибоководні зони Світового океану, Антарктики в тому числі.
ВВС Україна: Розкажіть про підводні занурення. Наскільки вони технічно складні і небезпечні?
А.У.: Перші занурення в Антарктиці я робив у 2003 році. Тепер у мене на рахунку 185 занурень в антарктичних водах на глибини до 60 метрів, а у мого напарника Дмитра Шмирьова - 95. Наше обладнання та засоби підводних досліджень постійно вдосконалюються. Ми можемо йти під воду майже на півтори години. Звісно, це дуже складна робота. Особливо високі вимоги до конструкції обладнання та до здоров'я підводних дослідників. Гідрокостюми мають забезпечувати довготривалу теплоізоляцію, дихальні системи не повинні обмерзати. Фото та відеотехніка - витримувати значне охолодження та високу вологість. Людина - бути здатною перебувати у воді з температурою -2С впродовж двох годин. А ще є невідомі підводні течії, рухома крига, магнітні аномалії, що збивають компаси, морські хижаки та багато чого іншого. Усе це треба враховувати, плануючи та виконуючи підводні дослідження. У нас виходило з ладу дихальне обладнання, відмовляли компаси, зустрічалися під водою з морським леопардом, потрапляли під льодові поля, траплялися довгі декомпресії. Одного разу виходили на поверхню майже 65 хвилин після довготривалого занурення. Але в таких складних умовах ми зібрали унікальний науковий матеріал, а також унікальні фото та відеокадри. Зараз ми його використовуємо для класичних зоологічних досліджень, а також для запровадження охорони морських районів під управлінням України.
У таких складних умовах ми знайшли підводну скелю, яку назвали Key Stone - "Ключовий камінь". Вже потім ми нанесли її на карту завдяки акустичній зйомці дна - ми й таке робимо. Це унікальне утворення в протоці Скуа на глибині 30 м, поблизу станції "Академік Вернадський", з великим різноманіттям тварин-фільтраторів. Розташування скелі дозволяє її мешканцям перехоплювати потоки органічних речовин з берега та мілководної частини протоки. Ми натрапили на неї випадково - занурились з напарником у протоці під льодове поле, пішли на глибині 30 метрів з вимкненими для економії ліхтарями і раптом наштовхнулись на скелю - аж скрикнули під водою! Більше ніде ми нічого схожого поки що не знаходили. Своїх улюблених п'явок я теж знаходив під водою, зокрема рідкісні й невідомі науці види. Одного разу п'явки допомогли зорієнтуватись під льодовим полем та вийти на поверхню в потрібному місці. Знайшли й величезних губок, яким по кілька тисяч років. Вони там почали рости, коли людина тільки починала використовувати метали.
ВВС Україна: Як ви доправляєте зразки до лабораторій для вивчення?
А.У.: Це один з найскладніших моментів. Питання до цього часу не врегульоване законодавчо. Матеріали доводиться везти в літаках, а це викликає багато запитань у контролюючих органів. Взагалі, чинна митна система заважає науковій діяльності - ось зараз вже сім місяців НАНЦ намагається врятувати науковий матеріал, що застряг на митниці в Аргентині.
ВВС Україна: Навіщо вивчати життя в Антарктиці? Яка від цього практична користь людству й Україні?
А.У.: Жодна з країн чи дослідників, які займаються антарктичними дослідженнями, не ставлять за мету якийсь швидкий практичний зиск (окрім квот на вилов риби та крилю). Головне - це фундаментальна наука та престиж держави чи наукової установи, демонстрація спроможностей. Це довготривалий внесок у науку та освіту. Якщо при цьому є ще й практичні результати, то це дуже добре. Ми намагаємось зробити внесок у світову науку. Я вважаю, нам це вдалося. Антарктичні дослідження - це наукове обличчя України. Його не можна загубити.
ВВС Україна: Що ви плануєте досліджувати далі?
А.У.: Якщо все буде добре, то у лютому плануємо сезонну експедицію. Далі досліджуватимемо нашу скелю Key Stone. Проводитимемо акустичні дослідження ще недосліджених ділянок дна для подальшої 3D-реконструкції. Збиратимемо морських безхребетних для молекулярно-генетичного баркодингу (метод вивчення ДНК. - Ред.) та реконструкції еволюційних процесів. І, звичайно, описуватимемо нові невідомі види тварин. А 22-29 січня плануємо виставку антарктичних фото у Будинку вчителя в Києві.
Слямзено с Экспресса, который свистнул с ББС)))
Первоисточник статьи -
http://www.bbc.com/ukrainian/features-42689707