Вселенная, жизнь, разум (с) 8)

Юмор, приколы, секс, искусство, философия, религия, выбор товаров и услуг, гороскопы, игры, политика

Модераторы: exigo, Andr3y

Правила форума
Уважаемые пользователи!
Пожалуйста, соблюдайте правила раздела. Просьба уделять особое внимание лексике и не использовать мат. Спасибо.

Re: Вселенная, жизнь, разум (с) 8)

Сообщение Анатолий Валерьевич » Пн окт 15, 2018 20:13

Українці вироблятимуть іонно-плазмові двигуни для космічних супутників
Для освоєння космосу, виведення супутників на орбіту, польотів на Місяць і Марс планується використовувати перспективні іонно-плазмові двигуни. У світі є лише кілька компаній-розробників таких технологій, серед них - харківські підприємства
Українські компанії з аеро-космічного кластеру планують запустити виробництво таких двигунів протягом найближчих кількох років, передає Еспресо.TV.

Іонно-плазмовий двигун вдесятеро менший ніж звичайний рідинний ракетний двигун й при цьому спроможний працювати у відкритому космосі десятиліттями. Виготовлення дослідного зразку вже на завершальному етапі.

Цією перспективною українською розробкою вже зацікавилися інвестори з Канади, розповів на виставці "Зброя, безпека, авіасвіт" у Києві керівник інноваційного аеро-космічного кластеру Віктор Попов.

"До цього для виведення супутників на геостаціонарні орбіти використовувалися рідинні двигуни. Але вони важкі, важать тонну. А іонно-плазмовий двигун замість тонни важить 100 кг, отже 1 до 10. Решту 900 кг буде замінено апаратурою", - зазначив він.
Компанії спочатку вдалося виграти тендер на постачання теплообмінника для супутника франко-італійської компанії. Сума контракту склала 2 млн євро. Раніше така система охолодження використовувалася лише на космічних станціях, а українцям вдалося умістити її у розміри телекомунікаційного супутника, запуск якого заплановано на перший квартал 2010 року.

Тепер ці ж фахівці пропонують іншу розробку - іонно-плазмовий двигун.

"Ми ставимо перед собою завдання реалізувати протягом 5 років (максимум 5, а так завдання стоїть - за 3-4 роки) серійне виробництво іонно-плазмових двигунів в Україні. З цього почнеться доба застосування цілої низки ракетно-електричних двигунів у космосі, я би так сказав", - наголосив Попов.

Окрім Франції, Італії та Канади, харків'янам вдалося налагодити контакти з Південною Америкою та Південною Кореєю. Для останньої вони виготовлятимуть системи керування вантажних супутників.
https://espreso.tv/news/2018/10/15/ukra ... nykh_raket
:uaflag2:
  • 1

Как прежде , отвечу на сложный вопрос
Любому владельцу Субаровских звёзд .


тел.0953993532
Аватара пользователя
Анатолий Валерьевич
 
Сообщения: 5845
Зарегистрирован: Вс дек 14, 2008 16:39
Откуда: Харьков
Репутация: 2309

Re: Вселенная, жизнь, разум (с) 8)

Сообщение Dragon » Сб окт 20, 2018 05:09

Американское аэрокосмическое агентство NASA разрабатывает концепцию пилотируемой миссии на Венеру...

Концепция называется High Altitude Venus Operational Concept (или HAVOC).

Стоит отметить, что Венера — вторая по удаленности от Солнца планета Солнечной системы (после Меркурия). Крайне высокие температуры (почти 460 °C) и давление на ее поверхности, а также токсичная атмосфера делают невозможной высадку человека на эту планету.
"Ее поверхность достаточно раскаленная, чтобы расплавить свинец, покрыта кратерами, вулканами, горами и лавовыми равнинами. Атмосфера Венеры в основном представляет собой двуокись углерода с толстыми облаками серной кислоты, которые полностью покрывают всю планету. Атмосфера поглощает небольшое количество солнечной энергии... Этот парниковый эффект сделал поверхность и нижнюю атмосферу Венеры одним из самых горячих мест в Солнечной системе", - подчеркивают в NASA.
В то же время в космическом агентстве все же придумали, как можно решить проблему с миссией на Венеру.
Так, специалисты NASA не планируют производить высадку миссии на поверхность Венеры, а хотят использовать верхние слои атмосферы планеты. По мнению ученых, они больше всего похожи на условия жизни на Земле. Так, на высоте от 50 до 60 км над поверхностью Венеры давление сравнимо с нижними слоями атмосферы Земли. При этом температура составляет 20–30 °C.
Согласно планам NASA, в верхних слоях атмосферы Венеры смогут зависнуть на длительное время высокотехнологичные дирижабли с жилыми блоками, оснащенные солнечными батареями.
Летательные аппараты будут наполнены смесью кислорода и азота. Это позволит им сохранять нужную высоту. Их корпус будет выполнен из материала, который не подвержен коррозии. В дирижабле смогут находиться двое астронавтов. Ожидается, что они смогут находиться в атмосфере Венеры около месяца.
Данный проект пока что находится на стадии разработки, и конкретные даты его реализации не названы.

В августе Национальное аэрокосмическое агентство США (NASA) запустило космический аппарат, который подойдет на рекордно близкое расстояние к Солнцу.

С иллюстрациями -

https://bykvu.com/bukvy/101657-dirizhab ... -na-veneru
  • 0

Останній дракон ;) :uaflag4:
Аватара пользователя
Dragon
 
Сообщения: 8128
Зарегистрирован: Чт янв 31, 2008 01:44
Откуда: Київ, столиця Київської Русі!
Репутация: 1456

Re: Вселенная, жизнь, разум (с) 8)

Сообщение igor. » Вс окт 21, 2018 22:19

  • 0

igor.
 
Сообщения: 169
Зарегистрирован: Ср май 23, 2012 21:35
Откуда: Кривбасс
Репутация: 303

Re: Вселенная, жизнь, разум (с) 8)

Сообщение Dragon » Пт окт 26, 2018 22:02

Уже более месяца европейский орбитальный летательный аппарат, который вращается вокруг Марса, наблюдает за длинным, перистым облаком на Красной планете.

Облако остается на одном месте над горой под названием Арсиа около марсианского экватора с 13 сентября, согласно заявлению Европейского космического агентства. Но это место просто совпадение, добавляет агентство. Ученые полагают, что вулканический процесс не создает облака — вулкан не был активен около 50 миллионов лет.
Космический аппарат Mars Express и его предшественники замечали похожие облака, по крайней мере, три раза, и эти облака формировались примерно в то же время в марсианском году. И это не совпадение, сообщили в ЕКА.
Облако наполнено водным льдом, что сформировал газовый поток вдоль вулкана. Это означает, что это облако — это то, что ученые называют облаком орографического происхождения.
Ученые, наблюдающие за облаком, заметили, что оно растет в течение утра, растягиваясь вдоль экватора. На него может также повлиять пыль, которая все еще находится в атмосфере, от массивной пыльной бури, охватившей Марс в начале этого года.

http://hvylya.net/news/digest/na-marse- ... blako.html

Перевод немножко не литературный ;)

mars-oblako.jpg
mars-oblako.jpg (30.7 КБ) Просмотров: 8086
  • 0

Останній дракон ;) :uaflag4:
Аватара пользователя
Dragon
 
Сообщения: 8128
Зарегистрирован: Чт янв 31, 2008 01:44
Откуда: Київ, столиця Київської Русі!
Репутация: 1456

Re: Вселенная, жизнь, разум (с) 8)

Сообщение Dragon » Вт окт 30, 2018 18:29

Венгерские астрономы подтвердили существование пары неуловимых облаков космической пыли на орбите Земли.

Эти псевдоспутники в 1961 году обнаружил польский астроном Казимеж Кордылевский. Но поскольку их существование долго невозможно было подтвердить, пыльные облака Кордылевского считались спорной гипотезой.
И вот ученые из Венгерской обсерватории утверждают, что наконец обнаружили с помощью линейного поляризационного фильтра слабые объекты, которые образуют треугольник с Землей и Луной. При этом они исключили возможные оптические эффекты и другие объекты на орбите.
Облака Кордылевского действительно находятся в точке Лагранжа – L-5. Это один из пяти регионов, где притяжение Земли удерживает объекты в стабильном положении относительно нашей планеты и ее естественного спутника. Именно в этой точке Казимеж Кордылевский наблюдал два слабых пылевых скопления.
«Облака Кордылевского – один из самых неуловимых объектов во вселенной, хотя они расположены близко к Земле, — говорит астроном Джудит Слиз-Балох. — Кажется почти невероятным, что в нашей системе есть пыльные псевдоспутники, которые вращаются по орите Луны».
Источник пылевых облаков пока не известен, но эксперты подозревают, что это регионы, в которых накапливается межпланетная пыль.

С иллюстрацией -

https://vokrugsveta.ua/science/neulovim ... 29-10-2018
  • 0

Останній дракон ;) :uaflag4:
Аватара пользователя
Dragon
 
Сообщения: 8128
Зарегистрирован: Чт янв 31, 2008 01:44
Откуда: Київ, столиця Київської Русі!
Репутация: 1456

Re: Вселенная, жизнь, разум (с) 8)

Сообщение Dragon » Сб ноя 03, 2018 11:01

До конца года в конструкторском бюро «Южное» введут в эксплуатацию новый цех по сборке и испытанию космических аппаратов.

Объем затрат на строительство составит около 50 млн. грн. Новые мощности площадью 275 кв. м конструкторское бюро строит за собственные средства...
Новые производственные помещения позволят осуществлять сборку и проводить проверку сразу трех космических аппаратов одновременно. Каждый аппарат весит около двух тонн.
Сообщается, что помещения изготовлены и смонтированы ЗАО НПК «Микроклимат». В этом году цех будет сдан в эксплуатацию.
Такой производственный цех, несмотря на кажущуюся внешнюю простоту, — очень сложная конструкция с высочайшим уровнем чистоты сборки. Он имеет несколько зон доступа — для того, чтобы компоненты и комплектующие прошли соответствующую очистку.
В КБ «Южное» создают спутники как для изучения климата и процессов в космосе, так и близкие к оборонной промышленности, к примеру, спутники для обзорной разведки. Такие спутники незаменимы в вопросах национальной безопасности, и примеры их практического применения уже существуют.

https://49000.com.ua/v-kb-yuzhnoe-gotov ... cekh-za-5/
  • 0

Останній дракон ;) :uaflag4:
Аватара пользователя
Dragon
 
Сообщения: 8128
Зарегистрирован: Чт янв 31, 2008 01:44
Откуда: Київ, столиця Київської Русі!
Репутация: 1456

Re: Вселенная, жизнь, разум (с) 8)

Сообщение Dragon » Чт ноя 08, 2018 00:30

Лісовий... кит 8)

Ні, я все правильно написав. Не кіт, а кит.

Той, що риба, яка, насправді, ссавець, який мільйони років тому бігав суходолом, а потім повернувся в моря-океани. Насправді, у кита та бегемота спільного більше, ніж у кита з камбалою чи лососем.
Так от, чи Ви були в курсі, що в нетрях Голосіївського парку можна знайти справжній величезний кістяк цієї багатотонної істоти?

Ось такий.
Отут інший ракурс. Масштаб вражає.

tmp-cam-226672393.jpg
tmp-cam-226672393.jpg (102.33 КБ) Просмотров: 7962


Не бачили і ніколи про таке не чули? Нотуйте адресу: вул. Полковника Потєхіна, 16, ветеринарний корпус .
Якщо кортить туди навідатися, раджу зробити це саме 10 листопада , бо зовсім поруч з кістяком кита розташований шикардосний музей анатомії , де представлені кістяки та опудала купи цікавезних тварин.
Вхід буде абсолютно вільний і
екскурсовод професійно розповість Вам про те, звідки сюди потрапляють тварини (спойлер - практично жодна тварина, що померла власною смертю в тому ж Київському зоопарку, не минає цього приміщення), як їх досліджують, як готують препарати тощо.
Але і це не все. Також Ви матимете змогу відвідати сучасну
ветеринарну лікарню , устаткуванню якої може позаздрити, думаю, більшість фельдшерських пунктів в селах. Тут і банк переливання крові, і УЗД, і прилад для зварювання живих тканин, і одноразові затискачі, і можливість переглядати хід операції на моніторі тощо.
Плюс до того всього, Вам розкажуть про радіацію, покажуть заспиртовані препарати та, можливо, Ви побачите отаких красенів, як на фото.
Ба більше, сюди можна буде безкоштовно доїхати автобусом.
Чому це є можливим?
Бо 10-11 листопада в 6-ти містах України - Києві, Харкові , Одесі,
Івано-Франківську , Львові та
Житомирі відбудуться одинадцяті (здається) Дні науки, коли вчені виносять свої мікроскопи, препарати, реактиви "в люди", відчиняють двері своїх лабораторій і дозволяють усім охочим абсолютно безкоштовно долучитися до науки.
Плануйте, тепло вдягайтесь і готуйте смартфони до зйомки.
Телеграм-канал Днів науки тут , а дізнатися про інші цікаві науково-популярні події на найближчі дні Ви можете тут (ссылка ниже).
Приходьте!

https://site.ua/anton.senenko/16274-lisoviy-kit/

Безумовно, цього тижня головною подією стануть Дні науки, під час яких науковці відчиняють двері своїх лабораторій, виносять мікроскопи та реактиви, лабораторних мишей і бактерій, та пропонують усім охочим відчути себе вченими, пройти майстер-класи, послухати лекції. От просто занотуйте собі, що в Києві, Житомирі, Одесі, Івано-Франківську, Харкові, Львові 10-11 листопада Ви та Ваші діти матимете купу цікавинок для відвідин. Так, миша з вухами, що світяться в темряві теж буде.
Ну, окрім цього, на Вас чекають деякі інші події...

Научно-популярные события, их время и место -

https://site.ua/anton.senenko/16217-ano ... diya-roku/
  • 0

Останній дракон ;) :uaflag4:
Аватара пользователя
Dragon
 
Сообщения: 8128
Зарегистрирован: Чт янв 31, 2008 01:44
Откуда: Київ, столиця Київської Русі!
Репутация: 1456

Re: Вселенная, жизнь, разум (с) 8)

Сообщение Dragon » Сб ноя 17, 2018 09:02

Юрій Яковенко: «В океані стільки енергії, що ми не використаємо її і за мільйони років»

У 2050 році запрацює комерційна термоядерна електростанція, завдяки якій людство зможе добувати екологічну електроенергію у майже необмеженій кількості. Принаймні на це сподівається Юрій Яковенко, провідний науковий співробітник у відділі теорії ядерного синтезу Інституту ядерних досліджень НАН України. Серед його наукових зацікавлень – фізика плазми та керований термоядерний синтез. В межах спецпроекту «Науковий підхід», який ми створили разом із компанією «Шелл» в Україні, Platfor.ma поговорила із дослідником про спалення нашої планети Сонцем, безпечний термоядерний реактор і «пенсійників» серед науковців.

Про розпечені залізяки у небі

Сучасна ядерна енергетика ґрунтується на реакціях розчеплення ядер важких металів – урану та плутонію, у результаті чого виділяється енергія. Це є основою ядерної енергетики. Але є й інший шлях – наприклад, на Сонці під час злиття легких ядер утворюються важчі. Коли зірка горить, спочатку утворюється велика хмара водню, пізніше ядра зливаються, робляться все важчими. Якщо зірка легка, то вона майже вся перетворюється на залізо. Білі карлики, які світяться на небі, – це зорі, а фактично великі розпечені залізяки, які вже перестали горіти, але ще багато мільйонів років будуть сяяти.
Насправді залізо – найбільш енергетично вигідний стан, у процесі досягнення якого виділяється чудова енергія, яка нас гріє. Колись і наше Сонце стане просто розпеченою залізякою. Але не хвилюйтеся, до того часу воно спалить нашу планету. Щоправда, це трапиться тільки через мільярди років.

Про фізику плазми

Сонце, міжзоряний газ, галактики – все це плазма. Колись ми, фізики-плазмісти, любили хвалитися тим, що 95% речовини у Всесвіті є плазмою. Далі з’явилася темна енергія та темна матерія, і тепер дослідники припускають, що вони складають більшу частину всього. Після цього ми стали не такі круті, нас трішки посунули.
Якщо ядра речовини зіштовхувати між собою, вони можуть злитися, відтак виділиться енергія. При зіткненні речовина повинна бути розігріта до сотні мільйонів градусів, а це означає, що вона перебуватиме у стані плазми. Така температура – поки що теоретична і існує лише на папері. Вийшло так, що спроба реалізувати на Землі реакцію ядерного синтезу стала колосальним поштовхом для фізики плазми. Відділ, у якому я працюю, займається не просто фізикою плазми, а саме фізикою плазми для реалізації термоядерної реакції.

Про три термоядерні реакції

Якщо брати термоядерну реакцію на Сонці, то у ній зливається водень та утворюється гелій. Гелій – абсолютно безпечний, це просто нейтральний газ. На жаль, реалізувати таку реакцію на Землі на нинішньому етапі буде важко.
Реакція, яку все ж вдасться швидко реалізувати, – дейтерію і тритію, важких ізотопів водню. Дейтерій є в «важкій» воді, її можна виділяти електролізом з природної, але все одно енергія синтезу ядер настільки висока, що виділення дейтерію з води цілком окупиться багато-багато разів. Тритію немає в природі (хоча зараз це все ж не зовсім правда, адже після ядерних випробувань в атмосфері з початку 1960-х років він у невеликій кількості є і в природі, ми його їмо, п’ємо, ним дихаємо). Тритій можна отримати, опромінюючи літій – метал, якого ми можемо видобути досить багато. Реакція горіння дейтерію і тритію має недолік – в ній утворюються нейтрони, які роблять радіоактивними елементи конструкції реактора. Тому це не буде абсолютно чиста енергетика. Після того, як реактор попрацює, його складові частини стануть радіоактивними і нам потрібно буде думати, що з ними робити. Але радіоактивного бруду на одиницю виробленої енергії утвориться в тисячі разів менше, ніж у теперішній ядерній енергетиці. Крім того, переважно це будуть ізотопи, які швидко розпадаються – якщо дати їм «охолонути» десять років, то для «поховання» залишиться вже зовсім небагато.
«Блакитна» мрія у науковців – реакція ядер бору і протону, тобто ядер легкого водню, під час якої утворюються три альфа-частинки, той самий гелій і більше нічого. Проблема в тому, що таку реакцію важко реалізувати, адже ймовірність реагування ядер, які стикаються, є дуже низькою. Коли ядра дейтерію і тритію стикаються, вони з великою ймовірністю дають результат, а от ядрам бору і протонам потрібно більше часу і вища температура. І поки що ми не знаємо, як це реалізувати. У разі успіху це буде ідеально чиста енергетика.

Про ядерні і термоядерні реактори

Термоядерний реактор потрібен, щоб виробляти відносно дешеву і доступну енергію. Коли винайдуть термоядерну енергетику, вона стане невичерпним джерелом енергії. Паливо для неї з води океанів можна здобути в необмеженій кількості. Річ у тім, що в океані стільки енергії, що люди за багато мільйонів років її не використають. Енергія синтезу – надпотужна.
Насправді потрібно усвідомлювати наші можливості. Десь я читав оцінку, що якщо ми будемо виробляти енергії разів у 10 більше, ніж зараз, будь-яким способом, то атмосфера вже не витримає перегріву. Можливо, в десять разів – це перебільшення, але вже близько верхня межа нашого розвитку. Якщо ми далі будемо використовувати природні ресурси ще більше, то можемо просто згоріти. Але якщо використовувати енергію в розумних межах, то тоді енергія синтезу ядер буде невичерпною і екологічно прийнятною.
Зі спалюванням органічних палив є проблема – СО2 – тепличний газ, який викликає перегрів атмосфери. Звичайні ядерні реактори, нехай мене пробачать їх прихильники, все ж мають дві серйозні проблеми. Перша – куди подіти відпрацьоване паливо, яке є страшенно радіоактивним. І друга – можливість неконтрольованого ядерного вибуху, який ми пережили в Чорнобилі. Звісно, науковці працюють над тим, щоб зробити наступне покоління реакторів більш безпечним, але загроза зберігається.
Якщо ж здійсниться наша мрія створити термоядерну електрику, то значно полегшиться проблема радіоактивних відходів. Коли після вибуху в Чорнобилі вони розсіялись всюди, то ми побачили, наскільки вони є шкідливими. А при нормальній роботі їх все одно потрібно десь ховати, переробляти, переводити у більш безпечну форму. Наразі відходи заливають у скло, бетон, і ховають у такі місця, де вони можуть лежати, поки не розкладуться – до цього часу що б ви з ними не робили, вони лишаться радіоактивними. Для трансуранових ізотопів період розкладу становить тисячі і мільйони років, але таких речовин відносно небагато. А якщо взяти цезій та стронцій, які зараз розсіялись по Україні після Чорнобиля, то їх кількість зменшується наполовину кожні тридцять років. За 300 років їх стане менше в тисячу разів.

Про маленький ядерний реактор у Києві

Одні ядерні реакції йдуть швидше, інші – повільніше. Наприклад, бор інтенсивно поглинає нейтрони. Реакція бору з нейтроном дуже вигідна. При ній виділяються дуже енергійні альфа-частинки, які все навкруги руйнують. Цю реакцію пропонують використати, щоб лікувати рак. Якщо пацієнту дати препарат, який містить бор, і покласти його під слабкий нейтронний струмінь з реактора, то атоми бору будуть вибухати альфа-частинками і руйнувати клітини, в яких вони перебувають. Якщо цей препарат збереться в пухлині, то це означає, що зруйнуються клітини пухлини, а здорові майже не постраждають.
Це давно відомо, і дослідницький реактор, який є в нашому Інституті ядерної фізики, деякі науковці пропонують використати саме таким чином – після ліцензування такий пристрій зможе нейтронами лікувати людей з раком. Цей маленький ядерний реактор побудований ще близько 1960-ого року. Він діє, коли є електроенергія для запуску. Його енергію не збирають, вона розсіюється – це не енергетичний пристрій, як Чорнобильський реактор, зате він досить безпечний. Були навіть протести проти нього, тому що в місті стоїть, все ж таки, ядерний реактор, хоч і маленький. Є така екологічно стурбована громадськість, яка каже, що краще б його вивезти в інше місце. Дійсно, коли його будували, він був майже за містом, але Київ швидко виріс. Оскільки це єдиний дослідницький реактор в Україні, то обов’язково необхідно йому будувати заміну, тільки після того можна буде його закрити.
Мати багато енергетичних реакторів по всій Україні і при цьому не мати жодного дослідницького реактора – це нонсенс. Десь повинен бути інструмент, щоб досліджувати всі процеси. От є великі потужні енергетичні реактори, за ними потрібно доглядати, потрібно виконувати роботи з дослідження міцності металу, для всього цього дуже потрібен дослідницький реактор.

Про застосування фізики плазми

Фізика плазми має ще багато застосувань. Наприклад, всередині лампи, у якій відбувається розряд іонізованого газу, перебуває плазма. Ще плазму використовують для напилення різних речовин або навпаки – зчавлення. Наприклад, коли ви хочете створити мікросхему, то наносите маску, напускаєте туди плазму, плазма випікає незахищений шар, в результаті утворюються канавки потрібної глибини. Раніше це робили кислотами, а тепер використовують плазму.
Плазмові двигуни використовуються для супутників. Електричну енергію беруть із сонячної батареї, паливом в такому двигуні може бути просто пластик. Високочастотний розряд створює відносно холодну плазму з температурою «всього лише» кілька десятків тисяч градусів. Але хімічне паливо більше 2-3 тисяч градусів температури не утворює. Це значить, що струмінь плазми вилітатиме з двигуна в десять разів швидше. І це значить, що потрібно менше палива, тим більше, безпечного, тягнути на орбіту. Тому, коли потрібно коригувати орбіту, найкраще підходить плазмовий двигун.
Плазма застосовується і в медичній сфері – під час стерилізації, адже легко вбиває всі бактерії. Є ще окрема галузь «плазмохімія», адже завдяки високій температурі у речовинах відбуваються незвичні реакції, які вона, власне, і досліджує. Плазмова технологія використовується й для екранів телевізорів. Там у маленьких комірках відбувається плазмовий розряд, і дія цієї плазми на люмінофор використовується для якісного кольорового свічення.

Про довгострокову перспективу

Поки що та плазма, яка є в експериментальних термоядерних пристроях, ще не горить. Ми скажемо, що досягли горіння, коли в термоядерних реакціях вивільниться хоча б у десять разів більше енергії, ніж витрачено при створенні плазми. Лише в 2025 році запуститься реактор, в якому плазма горітиме, з ним будуть робити експерименти і одночасно почнуть будувати демонстраційну електростанцію. Її мета в тому, щоб просто дослідити властивості плазми, яка горить, фізичні процеси в ній, а також відпрацювати технології. І тільки в 2050 році, за планами, запрацює комерційна термоядерна електростанція.
Зараз в Україні на довгострокову перспективу виділяється дуже мало грошей. Проте нещодавно ми приєдналися до європейської програми досліджень EuroFusion, що спрямована на створення термоядерної енергетики на дуже пільгових умовах – від України поки що вимагається менший (якщо порівнювати з розміром економіки) грошовий внесок, ніж від інших членів консорціуму. Участь у програмі дає здатність бути в контакті з тим, що відбувається в цій галузі, ми будемо мати своїх фахівців із термоядерної енергетики. Тобто через 20-30 років, коли ця програма дасть свої плоди, ми будемо мати повне право користуватись ними, зможемо збудувати електростанцію в Україні, яка буде видавати екологічно чисту енергію. У перспективі – це також енергетична незалежність та незалежність від органічних палив – газу, нафти або можливість зменшити їхнє споживання.

Про «пенсійників» і аудит

Якщо праці українців із зацікавленням слухають на міжнародних конференціях, якщо українці публікуються у нормальних світових журналах, то це свідчить про недаремність роботи. Ми не дикуни з печери. Це було «за здравіє».
А тепер «за упокій». Один старший за мене знайомий, який мав відношення до менеджменту української науки, свого часу сказав в моїй присутності таке: зрозумів, що справи погані, коли було прийнято Закон «Про наукові пенсії». І це дуже показово і влучно. Коли це рішення приймалося, було вже зрозуміло, що в українській науці криза, що люди йдуть з науки через занадто низькі зарплати. У правлячої верхівки було два варіанти. Перший – підвищити вченим зарплату, що призвело б і до підвищення пенсій. Другий – зарплати не збільшувати, зате встановити високі пенсії. Вони зробили крок, через який з науки почала «вимиватись» молодь. Ті, хто старші, залишались бігти за цією «морквиною» у вигляді пенсій, а молодь не приходила. У нас існує величезний віковий розрив між молодими аспірантами і рештою співробітників, який не заповнений нічим. У результаті інститути перетворилися на соцстрах, на «пенсійники». Це образливо, коли так говорять, але це правда. Немає п’ятдесятирічних, як і тридцятирічних. Я б хотів ще довго займатись наукою, але мені 58 років, і через 10-20 років потрібно передавати місце молодим, але кому? Тільки-но молодь набирається досвіду, відразу кудись їде. Наші зарплати є нижчими, ніж оренда кімнати в місті Києві. Якщо так піде далі, то останній, хто залишиться, нехай не забуде вимкнути світло.
У 2004 році збирали пропозиції щодо реформ з Академії наук. Наш відділ подавав пропозицію провести реформу за зразком Центральної Європи, де здійснили аудит за участі експертів Євросоюзу і значно скоротили штат працівників, а решті почали платити нормальні зарплати. У Польщі і Чехії відбулося скорочення саме таким чином, так би мовити перестали «розмазувати кашу тонким шаром по тарілці». Але наші пропозиції навіть не пройшли вище рівня інституту.
Так сталося, що я тиждень працював перекладачем на семінарі з проблем української науки, на який фонд Сороса привіз адміністраторів з усього світу. На цей семінар прийшов один з керівників Академії наук і виклав свою позицію: в Академії все добре, лише давайте більше грошей. Багато хто з тих, хто працює в науці, мають таку ж позицію. На жаль, у цьому розумінні науковці не розумніші, ніж міліціонери, прокурори чи лікарі, які успішно «доїли» Квіташвілі та й кісточки вже викинули. А навіщо щось змінювати? В Україні у кожній системі працюють професіонали, і всі ми хочемо змінити всіх, крім себе.

Зараз розпочався міжнародний аудит української науки. Я особисто і боюся його, і покладаю на нього великі надії. Коли згадую про роль наших молодих науковців у прийнятті нового закону про науку, здається, що моя гірка іронія усе ж є не зовсім справедливою. Може щось таки зміниться на краще.

https://science.platfor.ma/yurii-yakovenko/
  • 0

Останній дракон ;) :uaflag4:
Аватара пользователя
Dragon
 
Сообщения: 8128
Зарегистрирован: Чт янв 31, 2008 01:44
Откуда: Київ, столиця Київської Русі!
Репутация: 1456

Re: Вселенная, жизнь, разум (с) 8)

Сообщение Dragon » Сб ноя 17, 2018 09:02

Юрій Яковенко: «В океані стільки енергії, що ми не використаємо її і за мільйони років»

У 2050 році запрацює комерційна термоядерна електростанція, завдяки якій людство зможе добувати екологічну електроенергію у майже необмеженій кількості. Принаймні на це сподівається Юрій Яковенко, провідний науковий співробітник у відділі теорії ядерного синтезу Інституту ядерних досліджень НАН України. Серед його наукових зацікавлень – фізика плазми та керований термоядерний синтез. В межах спецпроекту «Науковий підхід», який ми створили разом із компанією «Шелл» в Україні, Platfor.ma поговорила із дослідником про спалення нашої планети Сонцем, безпечний термоядерний реактор і «пенсійників» серед науковців.

Про розпечені залізяки у небі

Сучасна ядерна енергетика ґрунтується на реакціях розчеплення ядер важких металів – урану та плутонію, у результаті чого виділяється енергія. Це є основою ядерної енергетики. Але є й інший шлях – наприклад, на Сонці під час злиття легких ядер утворюються важчі. Коли зірка горить, спочатку утворюється велика хмара водню, пізніше ядра зливаються, робляться все важчими. Якщо зірка легка, то вона майже вся перетворюється на залізо. Білі карлики, які світяться на небі, – це зорі, а фактично великі розпечені залізяки, які вже перестали горіти, але ще багато мільйонів років будуть сяяти.
Насправді залізо – найбільш енергетично вигідний стан, у процесі досягнення якого виділяється чудова енергія, яка нас гріє. Колись і наше Сонце стане просто розпеченою залізякою. Але не хвилюйтеся, до того часу воно спалить нашу планету. Щоправда, це трапиться тільки через мільярди років.

Про фізику плазми

Сонце, міжзоряний газ, галактики – все це плазма. Колись ми, фізики-плазмісти, любили хвалитися тим, що 95% речовини у Всесвіті є плазмою. Далі з’явилася темна енергія та темна матерія, і тепер дослідники припускають, що вони складають більшу частину всього. Після цього ми стали не такі круті, нас трішки посунули.
Якщо ядра речовини зіштовхувати між собою, вони можуть злитися, відтак виділиться енергія. При зіткненні речовина повинна бути розігріта до сотні мільйонів градусів, а це означає, що вона перебуватиме у стані плазми. Така температура – поки що теоретична і існує лише на папері. Вийшло так, що спроба реалізувати на Землі реакцію ядерного синтезу стала колосальним поштовхом для фізики плазми. Відділ, у якому я працюю, займається не просто фізикою плазми, а саме фізикою плазми для реалізації термоядерної реакції.

Про три термоядерні реакції

Якщо брати термоядерну реакцію на Сонці, то у ній зливається водень та утворюється гелій. Гелій – абсолютно безпечний, це просто нейтральний газ. На жаль, реалізувати таку реакцію на Землі на нинішньому етапі буде важко.
Реакція, яку все ж вдасться швидко реалізувати, – дейтерію і тритію, важких ізотопів водню. Дейтерій є в «важкій» воді, її можна виділяти електролізом з природної, але все одно енергія синтезу ядер настільки висока, що виділення дейтерію з води цілком окупиться багато-багато разів. Тритію немає в природі (хоча зараз це все ж не зовсім правда, адже після ядерних випробувань в атмосфері з початку 1960-х років він у невеликій кількості є і в природі, ми його їмо, п’ємо, ним дихаємо). Тритій можна отримати, опромінюючи літій – метал, якого ми можемо видобути досить багато. Реакція горіння дейтерію і тритію має недолік – в ній утворюються нейтрони, які роблять радіоактивними елементи конструкції реактора. Тому це не буде абсолютно чиста енергетика. Після того, як реактор попрацює, його складові частини стануть радіоактивними і нам потрібно буде думати, що з ними робити. Але радіоактивного бруду на одиницю виробленої енергії утвориться в тисячі разів менше, ніж у теперішній ядерній енергетиці. Крім того, переважно це будуть ізотопи, які швидко розпадаються – якщо дати їм «охолонути» десять років, то для «поховання» залишиться вже зовсім небагато.
«Блакитна» мрія у науковців – реакція ядер бору і протону, тобто ядер легкого водню, під час якої утворюються три альфа-частинки, той самий гелій і більше нічого. Проблема в тому, що таку реакцію важко реалізувати, адже ймовірність реагування ядер, які стикаються, є дуже низькою. Коли ядра дейтерію і тритію стикаються, вони з великою ймовірністю дають результат, а от ядрам бору і протонам потрібно більше часу і вища температура. І поки що ми не знаємо, як це реалізувати. У разі успіху це буде ідеально чиста енергетика.

Про ядерні і термоядерні реактори

Термоядерний реактор потрібен, щоб виробляти відносно дешеву і доступну енергію. Коли винайдуть термоядерну енергетику, вона стане невичерпним джерелом енергії. Паливо для неї з води океанів можна здобути в необмеженій кількості. Річ у тім, що в океані стільки енергії, що люди за багато мільйонів років її не використають. Енергія синтезу – надпотужна.
Насправді потрібно усвідомлювати наші можливості. Десь я читав оцінку, що якщо ми будемо виробляти енергії разів у 10 більше, ніж зараз, будь-яким способом, то атмосфера вже не витримає перегріву. Можливо, в десять разів – це перебільшення, але вже близько верхня межа нашого розвитку. Якщо ми далі будемо використовувати природні ресурси ще більше, то можемо просто згоріти. Але якщо використовувати енергію в розумних межах, то тоді енергія синтезу ядер буде невичерпною і екологічно прийнятною.
Зі спалюванням органічних палив є проблема – СО2 – тепличний газ, який викликає перегрів атмосфери. Звичайні ядерні реактори, нехай мене пробачать їх прихильники, все ж мають дві серйозні проблеми. Перша – куди подіти відпрацьоване паливо, яке є страшенно радіоактивним. І друга – можливість неконтрольованого ядерного вибуху, який ми пережили в Чорнобилі. Звісно, науковці працюють над тим, щоб зробити наступне покоління реакторів більш безпечним, але загроза зберігається.
Якщо ж здійсниться наша мрія створити термоядерну електрику, то значно полегшиться проблема радіоактивних відходів. Коли після вибуху в Чорнобилі вони розсіялись всюди, то ми побачили, наскільки вони є шкідливими. А при нормальній роботі їх все одно потрібно десь ховати, переробляти, переводити у більш безпечну форму. Наразі відходи заливають у скло, бетон, і ховають у такі місця, де вони можуть лежати, поки не розкладуться – до цього часу що б ви з ними не робили, вони лишаться радіоактивними. Для трансуранових ізотопів період розкладу становить тисячі і мільйони років, але таких речовин відносно небагато. А якщо взяти цезій та стронцій, які зараз розсіялись по Україні після Чорнобиля, то їх кількість зменшується наполовину кожні тридцять років. За 300 років їх стане менше в тисячу разів.

Про маленький ядерний реактор у Києві

Одні ядерні реакції йдуть швидше, інші – повільніше. Наприклад, бор інтенсивно поглинає нейтрони. Реакція бору з нейтроном дуже вигідна. При ній виділяються дуже енергійні альфа-частинки, які все навкруги руйнують. Цю реакцію пропонують використати, щоб лікувати рак. Якщо пацієнту дати препарат, який містить бор, і покласти його під слабкий нейтронний струмінь з реактора, то атоми бору будуть вибухати альфа-частинками і руйнувати клітини, в яких вони перебувають. Якщо цей препарат збереться в пухлині, то це означає, що зруйнуються клітини пухлини, а здорові майже не постраждають.
Це давно відомо, і дослідницький реактор, який є в нашому Інституті ядерної фізики, деякі науковці пропонують використати саме таким чином – після ліцензування такий пристрій зможе нейтронами лікувати людей з раком. Цей маленький ядерний реактор побудований ще близько 1960-ого року. Він діє, коли є електроенергія для запуску. Його енергію не збирають, вона розсіюється – це не енергетичний пристрій, як Чорнобильський реактор, зате він досить безпечний. Були навіть протести проти нього, тому що в місті стоїть, все ж таки, ядерний реактор, хоч і маленький. Є така екологічно стурбована громадськість, яка каже, що краще б його вивезти в інше місце. Дійсно, коли його будували, він був майже за містом, але Київ швидко виріс. Оскільки це єдиний дослідницький реактор в Україні, то обов’язково необхідно йому будувати заміну, тільки після того можна буде його закрити.
Мати багато енергетичних реакторів по всій Україні і при цьому не мати жодного дослідницького реактора – це нонсенс. Десь повинен бути інструмент, щоб досліджувати всі процеси. От є великі потужні енергетичні реактори, за ними потрібно доглядати, потрібно виконувати роботи з дослідження міцності металу, для всього цього дуже потрібен дослідницький реактор.

Про застосування фізики плазми

Фізика плазми має ще багато застосувань. Наприклад, всередині лампи, у якій відбувається розряд іонізованого газу, перебуває плазма. Ще плазму використовують для напилення різних речовин або навпаки – зчавлення. Наприклад, коли ви хочете створити мікросхему, то наносите маску, напускаєте туди плазму, плазма випікає незахищений шар, в результаті утворюються канавки потрібної глибини. Раніше це робили кислотами, а тепер використовують плазму.
Плазмові двигуни використовуються для супутників. Електричну енергію беруть із сонячної батареї, паливом в такому двигуні може бути просто пластик. Високочастотний розряд створює відносно холодну плазму з температурою «всього лише» кілька десятків тисяч градусів. Але хімічне паливо більше 2-3 тисяч градусів температури не утворює. Це значить, що струмінь плазми вилітатиме з двигуна в десять разів швидше. І це значить, що потрібно менше палива, тим більше, безпечного, тягнути на орбіту. Тому, коли потрібно коригувати орбіту, найкраще підходить плазмовий двигун.
Плазма застосовується і в медичній сфері – під час стерилізації, адже легко вбиває всі бактерії. Є ще окрема галузь «плазмохімія», адже завдяки високій температурі у речовинах відбуваються незвичні реакції, які вона, власне, і досліджує. Плазмова технологія використовується й для екранів телевізорів. Там у маленьких комірках відбувається плазмовий розряд, і дія цієї плазми на люмінофор використовується для якісного кольорового свічення.

Про довгострокову перспективу

Поки що та плазма, яка є в експериментальних термоядерних пристроях, ще не горить. Ми скажемо, що досягли горіння, коли в термоядерних реакціях вивільниться хоча б у десять разів більше енергії, ніж витрачено при створенні плазми. Лише в 2025 році запуститься реактор, в якому плазма горітиме, з ним будуть робити експерименти і одночасно почнуть будувати демонстраційну електростанцію. Її мета в тому, щоб просто дослідити властивості плазми, яка горить, фізичні процеси в ній, а також відпрацювати технології. І тільки в 2050 році, за планами, запрацює комерційна термоядерна електростанція.
Зараз в Україні на довгострокову перспективу виділяється дуже мало грошей. Проте нещодавно ми приєдналися до європейської програми досліджень EuroFusion, що спрямована на створення термоядерної енергетики на дуже пільгових умовах – від України поки що вимагається менший (якщо порівнювати з розміром економіки) грошовий внесок, ніж від інших членів консорціуму. Участь у програмі дає здатність бути в контакті з тим, що відбувається в цій галузі, ми будемо мати своїх фахівців із термоядерної енергетики. Тобто через 20-30 років, коли ця програма дасть свої плоди, ми будемо мати повне право користуватись ними, зможемо збудувати електростанцію в Україні, яка буде видавати екологічно чисту енергію. У перспективі – це також енергетична незалежність та незалежність від органічних палив – газу, нафти або можливість зменшити їхнє споживання.

Про «пенсійників» і аудит

Якщо праці українців із зацікавленням слухають на міжнародних конференціях, якщо українці публікуються у нормальних світових журналах, то це свідчить про недаремність роботи. Ми не дикуни з печери. Це було «за здравіє».
А тепер «за упокій». Один старший за мене знайомий, який мав відношення до менеджменту української науки, свого часу сказав в моїй присутності таке: зрозумів, що справи погані, коли було прийнято Закон «Про наукові пенсії». І це дуже показово і влучно. Коли це рішення приймалося, було вже зрозуміло, що в українській науці криза, що люди йдуть з науки через занадто низькі зарплати. У правлячої верхівки було два варіанти. Перший – підвищити вченим зарплату, що призвело б і до підвищення пенсій. Другий – зарплати не збільшувати, зате встановити високі пенсії. Вони зробили крок, через який з науки почала «вимиватись» молодь. Ті, хто старші, залишались бігти за цією «морквиною» у вигляді пенсій, а молодь не приходила. У нас існує величезний віковий розрив між молодими аспірантами і рештою співробітників, який не заповнений нічим. У результаті інститути перетворилися на соцстрах, на «пенсійники». Це образливо, коли так говорять, але це правда. Немає п’ятдесятирічних, як і тридцятирічних. Я б хотів ще довго займатись наукою, але мені 58 років, і через 10-20 років потрібно передавати місце молодим, але кому? Тільки-но молодь набирається досвіду, відразу кудись їде. Наші зарплати є нижчими, ніж оренда кімнати в місті Києві. Якщо так піде далі, то останній, хто залишиться, нехай не забуде вимкнути світло.
У 2004 році збирали пропозиції щодо реформ з Академії наук. Наш відділ подавав пропозицію провести реформу за зразком Центральної Європи, де здійснили аудит за участі експертів Євросоюзу і значно скоротили штат працівників, а решті почали платити нормальні зарплати. У Польщі і Чехії відбулося скорочення саме таким чином, так би мовити перестали «розмазувати кашу тонким шаром по тарілці». Але наші пропозиції навіть не пройшли вище рівня інституту.
Так сталося, що я тиждень працював перекладачем на семінарі з проблем української науки, на який фонд Сороса привіз адміністраторів з усього світу. На цей семінар прийшов один з керівників Академії наук і виклав свою позицію: в Академії все добре, лише давайте більше грошей. Багато хто з тих, хто працює в науці, мають таку ж позицію. На жаль, у цьому розумінні науковці не розумніші, ніж міліціонери, прокурори чи лікарі, які успішно «доїли» Квіташвілі та й кісточки вже викинули. А навіщо щось змінювати? В Україні у кожній системі працюють професіонали, і всі ми хочемо змінити всіх, крім себе.

Зараз розпочався міжнародний аудит української науки. Я особисто і боюся його, і покладаю на нього великі надії. Коли згадую про роль наших молодих науковців у прийнятті нового закону про науку, здається, що моя гірка іронія усе ж є не зовсім справедливою. Може щось таки зміниться на краще.

https://science.platfor.ma/yurii-yakovenko/
  • 0

Останній дракон ;) :uaflag4:
Аватара пользователя
Dragon
 
Сообщения: 8128
Зарегистрирован: Чт янв 31, 2008 01:44
Откуда: Київ, столиця Київської Русі!
Репутация: 1456

Re: Вселенная, жизнь, разум (с) 8)

Сообщение Dragon » Сб ноя 24, 2018 09:09

В субботу, 17 ноября, NASA успешно запустило ракету-носитель "Антарес", первую ступень для которой изготавливает украинский "Южмаш"...

С космодрома "Уоллопс Айленд" ракета выводит на орбиту Cygnus — частный автоматический грузовой космический корабль снабжения, который сейчас доставляет грузы на МКС.
Как отмечается, ракета "Антарес" - это результат сотрудничества украинских предприятий и американской компании Orbital ATK, которая является частью крупнейшей оборонительной корпорации США Northrop Grumman Inc.
В 2018 году Украиной были две созданы основных ступеней для двух "Антаресов". "Южмаш" осуществлял производство в сотрудничестве с украинскими предприятиями "Хартрон-Аркос", "Хартрон-ЮКОМ", "Рапид" и другими.

Видео запуска опубликовано в Youtube -

https://apostrophe.ua/news/society/2018 ... deo/146287
  • 0

Останній дракон ;) :uaflag4:
Аватара пользователя
Dragon
 
Сообщения: 8128
Зарегистрирован: Чт янв 31, 2008 01:44
Откуда: Київ, столиця Київської Русі!
Репутация: 1456

Re: Вселенная, жизнь, разум (с) 8)

Сообщение Dragon » Чт дек 06, 2018 08:37

В декабре музеи Киева проводят традиционные дни открытых дверей. Как сообщается на Facebook-странице сообщества «Neskuchnyj weekend», ряд столичных музеев можно будет посетить бесплатно.

«Обязательно уточняйте условия посещения - некоторые музеи предоставляют бесплатный вход только определенным категориям (ученики, студенты, пенсионеры и т.д.) и по другому графику работы. Также расписание работы может варьироваться в предновогоднее время», - отметили в сообществе, опубликовав список культурных заведений:

3 декабря, понедельник:

 Музей истории Киева, ул. Б. Хмельницкого, 7;
 Литературно-мемориальный музей М. Булгакова, Андреевский спуск, 13 (школьники, пенсионеры);
 Национальный музей «Мемориал жертв Голодомора», ул. Лаврская, 3.
4 декабря, вторник:
 Музей-мастерская И. Кавалеридзе, Андреевской спуск, 21;
 Музей А. Пушкина, ул. Кудрявская, 9;
 Музей шестидесятников, ул. О. Гончара, 33 А;
 Музей Шолом-Алейхема, Б. Васильковская, 5 А.

5 декабря, среда:

 Художественный центр «Шоколадный дом», ул. Шелковичная, 17/2 (11.00-14.00);
 Киевская картинная галерея, ул. Терещенковская, 9 (до 14.00);
 Национальный научно-природный музей, ул. Богдана Хмельницкого, 15 (10. 00-13. 00);
 Музей Ханенко, ул. Терещенковская, 15/17.

15 декабря, суббота:

 Музей-мастерская И. Кавалеридзе, Андреевской спуск, 21.
20 декабря, четверг:
 Музей выдающихся деятелей украинской культуры, ул. Саксаганского, 93, 95, 97.
26 декабря, среда:
 Национальный музей литературы Украины, ул. Б. Хмельницкого, 11;
 Литературно-мемориальный дом-музей Т.Г. Шевченко, ул. Т. Шевченко, 8 А.

27 декабря, четверг:

 Национальный музей Тараса Шевченко, бул. Т. Шевченко, 12;
 Мемориальный дом-музей Т.Г. Шевченко, ул. Вышгородская, 5;
 Историко-мемориальный музей Михаила Грушевского, ул. Паньковская, 9

28 декабря, пятница:

 Музей украинской диаспоры, ул. Московская, 40 Б;
 Национальный историко-архитектурный музей «Киевская крепость», ул. Госпитальная, 24 А;
 Национальный центр культуры «Музей Ивана Гончара», ул. Лаврская, 19.

29 декабря, суббота:

 Литературно-мемориальный дом-музей М. Заньковецкой, ул. Б. Васильковская, 121;

30 декабря, воскресенье:

 Литературно-мемориальный музей-квартира П. Тычины, ул. Терещенковская, 5;
 Национальный художественный музей Украины, ул. М. Грушевского, 6;
 Литературно-мемориальный музей Максима Рыльского, ул. М. Рыльского, 7.

31 декабря, понедельник:

 Музей театрального, музыкального и киноискусства Украины, ул. Лаврская, 9, корп. 26;
 Национальный музей украинского декоративного искусства, ул. Лаврская, 9;
 Национальный музей истории Украины, ул. Владимирская, 2;
 Музей гетманства, ул. Спасская, 16;
 Музей-квартира В.С. Косенко, ул. М. Коцюбинского 9, кв. 4.

https://journalist.today/v-diekabrie-ki ... iesplatno/
  • 0

Останній дракон ;) :uaflag4:
Аватара пользователя
Dragon
 
Сообщения: 8128
Зарегистрирован: Чт янв 31, 2008 01:44
Откуда: Київ, столиця Київської Русі!
Репутация: 1456

Re: Вселенная, жизнь, разум (с) 8)

Сообщение Dragon » Пн дек 10, 2018 20:02

НАСА сообщило о том, что зонд "Вояджер 2" стал вторым космическим аппаратом, созданным человеком, который вошел в межзвездное пространство.

Зонд, запущенный в 1977 году для изучения планет, наиболее удаленных от Земли, 5 ноября пересек край так называемой гелиосферы - защитного пузыря, созданного Солнцем.

Согласно сообщению НАСА, 5 ноября зонд находился на расстоянии более 17,7 миллиардов километров от Земли. Для сравнения, Солнце находится всего в 146 -151 млн. км от Земли.
Как и предшественник "Вояджер 1" (который пересек эту границу в 2012 году), "Вояджер 2" теперь путешествует в межзвездном пространстве.

"Вояджер 1", возможно, и победил "Вояджер 2" в межзвездном пространстве, но у последнего космического аппарата есть преимущество. Инструмент под названием Plasma Science Experiment (PLS), который прекратил работу на Voyager 1 задолго до того, как покинул гелиосферу, продолжает работать на Voyager 2 - облегчая ученым изучение окружающей среды аппарата. Кроме того, исследователи надеются, что данные, переданные с Voyager 2, позволят узнать о влиянии Солнца на таком расстоянии от центра нашей Солнечной системы.
"Вояджер-2" является первым и единственным аппаратом, достигшим Урана (в январе 1986 года) и Нептуна (в августе 1989 года). В общей сложности с обоих космических аппаратов было передано на Землю 625 Гбайт данных.

По последним данным, "Вояджер-1" удалился на 20,8 млрд км от Земли и на 20,9 млрд км от Солнца. По расчетам ученых, запасы топлива (энергию он получает от радиоизотопных генераторов, которые работают на плутонии-238), позволят аппаратам серии "Вояджер" оставаться работоспособными еще на протяжении десяти лет. Затем связь с Землей будет потеряна.

С видео -

https://zn.ua/TECHNOLOGIES/zapuschennyy ... 2769_.html
  • 0

Останній дракон ;) :uaflag4:
Аватара пользователя
Dragon
 
Сообщения: 8128
Зарегистрирован: Чт янв 31, 2008 01:44
Откуда: Київ, столиця Київської Русі!
Репутация: 1456

Re: Вселенная, жизнь, разум (с) 8)

Сообщение Dragon » Вт дек 18, 2018 08:08

Космический зонд OSIRIS-REx нашел на астероиде Бенну следы воды.

Данные, полученные с двух спектрометров космического корабля, инфракрасного (OVIRS) и теплового эмиссионного (OTES), показали присутствие гидроксилов — молекул со связанными атомами кислорода и водорода.
Команда миссии подозревает, что эти гидроксильные группы содержатся в глинистых минералах на всем астероиде, а это означает, что в какой-то момент он взаимодействовал с водой.
Ученые не надеются найти на астероиде жидкую воду сейчас, однако обнаруженные следы указывают на то, что она там была, когда Бенну еще был частью большего космического тела.
«Присутствие гидратированных минералов на астероиде подтверждает, что Бенну, ровесник Солнечной системы, является отличным образцом для миссии OSIRIS-REx по изучению состава примитивных летучих и органических веществ. Когда образцы этого материала будут возвращены миссией на Землю в 2023 году, ученые получат кладезь новой информации об истории и развитии Солнечной системы», — говорят сотрудники Центра космических полетов имени Годдарда.
OSIRIS-REx — это совместная миссия NASA и Университета Аризоны, направленная на изучение околоземного астероида Бенну, который был открыт в рамках проекта по поиску астероидов LINEAR обсерваторией Сокорро в 2013 году. Его назвали в честь птицы Бенну, древнеегипетского символа воскрешения. Бенну интересен ученым тем, что относится к классу углеродных астероидов спектрального класса В — ровесников Солнечной системы.
Астероид Бенну считается потенциально опасным: существует вероятность (1 к 2700), что в 2182 году он упадет на Землю. Для сравнения, вероятность столкновения с астероидом 2018 LF16 в 2023 составляет 1 к 370 000 000...

https://vokrugsveta.ua/science/na-aster ... 12-12-2018

Японские ученые обнаружили следы редкого минерала в лунном метеорите, упавшем 13 лет назад в северо-западной Африке.

Могамит – кристалл, подобный кварцу, который для формирования требует наличия воды. Именно поэтому ученые считают, что не только на полюсах, но и под поверхностью спутника может скрываться вода.
Ученые из Университета Тохоку (Япония) уверены, что водный лед можно отыскать в Океане Бурь. И хотя поверхностные воды давно испарились под нещадными солнечными лучами, дополнительные запасы все еще скрываются под поверхностью земного спутника.
«Впервые мы можем доказать, что на Луне есть водный лед, – утверждает Масахиро Каяма, автор исследования. – В самом могамите воды не много, поскольку он формируется благодаря водным испарениям. Но под поверхностью льда должно быть достаточно, ведь он защищен от прямых солнечных лучей».
Предположения, что минерал мог сформироваться на обломке метеорита уже после падения на землю, ученые отметают. Ведь метеорит приземлился в пустыне, где отсутствуют условия для рудообразования.
Для того, чтобы гипотеза обрела плоть, необходимо собрать образцы лунных минералов и тщательно их проанализировать.
Однако открытие японских астрогеологов важно для планирования будущей колонии на Луне , ведь для ее существования первопроходцам понадобятся немалые запасы воды.

https://vokrugsveta.ua/science/astrogeo ... 07-05-2018
  • 0

Останній дракон ;) :uaflag4:
Аватара пользователя
Dragon
 
Сообщения: 8128
Зарегистрирован: Чт янв 31, 2008 01:44
Откуда: Київ, столиця Київської Русі!
Репутация: 1456

Re: Вселенная, жизнь, разум (с) 8)

Сообщение Dragon » Пт дек 21, 2018 12:53

Найкоротший день і найдовша ніч у році традиційно припадає на 21 або 22 грудня.

Ще з часів первісних людей це астрологічне явище мало величезне символічне значення. 2018 рік особливий тим, що день зимового сонцестояння припадає на суботу, 22 грудня, співпадаючи з повним місяцем. Тому активність Сонця в цей день буде мінімальна, а ось його енергетика – дуже потужною. Езотерики попереджають, що енергія цього дня буде сильно тиснути на людей.

Пропонуємо розібратися, що таке зимове сонцестояння з астрономічної точки зору, яке історичне і культурне значення цього свята, а також, що можна і чого не потрібно робити в цей день. Крім цього, ми нагадаємо вам головні обряди і ритуали цього свята, а також головні прикмети, що передаються з покоління в покоління.

Зимове сонцестояння як астрономічне явище

Зимове сонцестояння, в першу чергу, це астрономічне явище, що відбувається, коли нахил осі обертання Землі у напрямку від Сонця приймає найбільше значення. Сезонне значення зимового сонцестояння полягає в тому, що від поступового подовження ночі і скорочення дня Земля йде "у зворотному напрямку". В залежності від зсуву календаря зимове сонцестояння відбувається 21 або 22 грудня в Північній півкулі і 20 або 21 червня в Південній півкулі.
Історичне і культурне значення зимового сонцестояння
Історики відзначають важливу роль зимового сонцестояння в житті первісної общини, оскільки люди не були впевнені в хорошій підготовці до зими і до можливості її пережити. В історії період з січня по квітень відомий як голодні місяці. Більша частина худоби в цей час забивалася, оскільки її нічим було годувати протягом зими. Саме тому час зимового сонцестояння був єдиним періодом року, коли найбільше споживалося свіжого м'яса. З тих пір зимовому сонцестоянню почали приділяти особливу увагу. Багато народів на основі зимового сонцестояння розробили циклічні календарі. Зимове і літнє сонцестояння, яке зустрічали боги, згадується і в грецькій міфології.

Як святкували Зимове сонцестояння у світі

Стародавні римляни з 17 по 23 грудня шанували бога землеробства - Сатурна. У ці дні люди припиняли всі свої справи, а школярів відправляли на канікули.
Стародавні германці вважали, що саме в цей день відроджувався Король Дуба, який відігрівав замерзлу землю і давав життя насінню в ґрунті. На знак поваги люди розпалювали багаття, плели кошики з рослин і колосків пшениці.
Індійці називали день зимового сонцестояння Санкранти. В цей день вони запалювали багаття, полум'я яких нагадувало промені Сонця.
Китайці також вважали, що зимове сонцестояння дає початок новому циклу, тому в цей день вони відпочивали, ходили один до одного в гості, накривали великі столи і трапезували.
У Шотландії існувала традиція запускати палаюче колесо, що символізує сонцеворот. Шотландці змащували бочку зі смолою, підпалювали і пускали з гірки, що нагадувало вогняне світило...

Там ще астрологічні примітки кому цікаво -

https://www.unian.ua/m/society/10385139 ... tuali.html
  • 0

Останній дракон ;) :uaflag4:
Аватара пользователя
Dragon
 
Сообщения: 8128
Зарегистрирован: Чт янв 31, 2008 01:44
Откуда: Київ, столиця Київської Русі!
Репутация: 1456

Re: Вселенная, жизнь, разум (с) 8)

Сообщение Dragon » Вс дек 30, 2018 21:39

2018 рік надав багато інформації для роздумів тим, хто цікавиться наукою та навколишнім середовищем. Від суворого попередження з боку дослідників клімату про небезпеку підвищення температури більш як на 1,5С до відкриття 20-ти кілометрового озера з водою у рідкому стані на Марсі - це був пам'ятний рік.

Ось короткий опис наукових історій, які найбільше запам'яталися у 2018 році.

"Безпечний" ліміт для потепління

Підвищення глобальних температур на 2С до кінця цього століття вже давно розглядається як відкриття воріт небезпечним змінам клімату. Дослідники стверджували, що триматися в рамках цієї межі необхідно для уникнення найбільш шкідливих наслідків глобального потепління.
Але деякі з них наполягали на більш низькій межі у 1,5C. У жовтні дослідники клімату опублікували основний звіт, в якому детально описувалося, що станеться у випадку підвищення температури до цього показника.
Це призведе до того, що мільйони людей втратять свої будинки через підйом рівня моря, деякі види опиняться під загрозою вимирання і відбудеться різке збільшення кількості людей, які відчують брак води.
Але ці зміни будуть також надзвичайно дорогими та вимагатимуть "швидких, далекосяжних та безпрецедентних змін" у суспільства.
Доповідь не пропонує урядам, що робити у цій ситуації, але висуває низку підходів, зокрема, значне скорочення викидів парникових газів, швидкий перехід до відновлюваної енергії, зміна способу життя та харчування.

Найдавніші тварини

Живі істоти, які існують понад 1 млн років, напрочуд різноманітні - від гігантського океанічного синього кита до дощових хробаків під нашими ногами. Але їхня рання еволюція від одноклітинних предків оповита таємницею.
У "полюванні" на найдавнішу з тварин велика увага приділялася групі загадкових форм життя - відомих як Едіакарська фауна, що існувала понад 500 млн років тому. Це були одні з найдавніших багатоклітинних організмів на Землі.
Але їхнє положення на дереві життя важко було з'ясувати. Ці цікаві організми по-різному класифікуються - як лишайники, гриби й навіть як біологічне царство на півдорозі між рослинами та тваринами.
У вересні вченим вдалося отримати молекули холестерину зі скам'янілих форм одного з організмів Едіакарської фауни, що називається Dickinsonia і нагадує плоску медузу. Холестерин є однією з молекулярних ознак життя тварин, що чітко демонструє, що представники Едіакарської фауни були тваринами.

Гігантський пластиковий "айсберг"

Глобальна проблема пластикового забруднення була однією з основних тем 2018 року. Зокрема, її висвітлювали у документальному серіалі BBC "Блакитна планета 2", представленому Девідом Аттенборо, де містяться приголомшливі відеокадри шкоди, завданої океанам та морському життю нашою залежністю від пластику.
У квітні наш науковий редактор Девід Шукман відвідав Індонезію, аби зробити репортаж про болото пластикових відходів, які засмітили річки та канали в місті Бандунг, на індонезійському острові Ява. Криза була настільки гострою, що довелося викликати військових, аби вони допомогли очистити величезні пластикові "айсберги" з пляшок, пакетів та іншої пластикової упаковки.
На жаль, проблема, скоріше за все, буде тільки погіршуватися. У березні у доповіді, підготовленій для уряду Великої Британії, зазначалося, що кількість пластику в океані може зрости втричі за десять років, якщо потік сміття не вдасться зупинити.

Таємничі частинки

Нейтрино - одні з фундаментальних елементів, з яких складається Всесвіт. Вважається, що одна частинка нейтрино може пройти світловий рік (близько 10 трильйонів км) без жодного удару по атому.
Багато нейтрино, з якими ми стикаємося на Землі, походять від Сонця або з атмосфери Землі. Але походження однієї групи нейтрино ультрависоких енергій залишалося таємницею до цього року. У липні міжнародна команда науковців простежила походження однієї з них до далекої галактики, яка стріляла "променем" частинок прямо в напрямку Землі.
Цей тип галактики називається блазаром. Вона має інтенсивне яскраве ядро, викликане енергією його масивної чорної діри, що займає центральне становище. Коли речовина потрапляє в отвір, виникають величезні струмені заряджених частинок, перетворюючи ці галактики на великі прискорювачі частинок.
Під час експерименту IceCube в Антарктиці науковці збирали дані про ці ультрависокоенергетичні нейтрино протягом шести років, але вперше, коли дослідники змогли зіставити їх з джерелом в небі.

Вода на Марсі та Місяці

Ми знаємо, що на Марсі є вода у вигляді льоду. Але в липні група вчених повідомила про відкриття озера у 20 км завширшки, що знаходиться під крижаним покровом на південному полюсі планети.
Марсохід NASA Curiosity вже давно знаходив і досліджував залишки давніх озер.
Результат нещодавного дослідження був вражаючим, оскільки вчені давно полювали на ознаки існування водойми з рідкою водою на Марсі, що існує у наш час.
"Ми не наближаємося до фактичного виявлення життя, - зазначив Маніш Пател з британського Відкритого університету, - але те, що показує ця знахідка - це місце, де шукати на Марсі".
Марс не був єдиним космічним тілом, про яке з'явилися заголовки про знаходження води. У серпні дослідники опублікували те, що вони вважають найбільш визначним доказом існування льоду на поверхні Місяця.
Дані космічного апарату Індії Chandrayaan-1 свідчать про наявність льоду на північному та південному полюсах. Ця стародавня вода може бути доступною як ресурс для майбутніх колоній землян на Місяці.

Що трапилося з будівниками Стоунхенджа?

Дослідження ДНК стародавніх людей, що включає отримання та аналіз генетичного матеріалу людей, що давно померли, дозволило нам зробити безпрецедентну подорож у минуле. Одним з найбільш вражаючих відкриттів 2018 року було те, що стародавнє населення Британії майже повністю замінилось внаслідок масової міграції з континентальної Європи 4500 років тому.
Мешканці Британії часів неоліту тільки побудували Стоунхендж, як британські острови підкорили люди з культури дзвоноподібних келихів. Це призвело до того, що 90% британського генофонду змінилося лише за кілька сотень років. Чому це сталося - невідомо. Але хвороби, голод і конфлікти є найбільш вірогідними факторами.
В іншому дослідженні, опублікованому у 2018 році, дослідники довели, що фрагменти скелету з Росії, вік якого становить 50 тисяч років, належали дівчині, яка була наполовину денисівською людиною і наполовину - нащадком неандертальця. Денисівці та неандертальці були окремими видами людей, які населяли Євразію перед тим, як наш вид - Homo sapiens, людина розумна - залишила Африку і відправилася до інших континентів.

Вплив астероїда

У листопаді вчені визначили те, що вважають великим метеоритним кратером під льодом Гренландії. Долину шириною у 31 км помітили науковці, коли досліджували радіолокаційні знімки острівного фундаменту.
Долина ймовірно з'явилася внаслідок удару 1,5 кілометрового залізного астероїда, який стався від 12000 до 3 млн років тому. Деякі дослідники висловлюють сумніви щодо доказів цієї події. Але з'явилися певні інтригуючі версії, наприклад, про потенційний зв'язок з періодом охолодження, який затримав потепління клімату, коли Земля вже почала виходити з останнього льодовикового періоду.
Існує давня гіпотеза, що сонячні промені блокувалися часточками, які потрапили в атмосферу внаслідок удару, а також димом та попелом від лісових пожеж. Якщо подальше дослідження підтвердить, що зіткнення відбулося приблизно 12 тисяч років тому, це відродить стару дискусію навколо цієї гіпотези.

Ранні міграції Homo sapiens

Численні докази свідчать про те, що пращури більшості людей, які живуть за межами Африки, залишили цей континент під час однієї міграційної хвилі 60 тисяч років тому. Але є деякі докази того, що перші представники Homo sapiens залишали Африку і раніше.
У січні вчені знайшли щелепу Homo Sapiens, який помер на території сучасного Ізраїлю 185 тисяч років тому. Знахідка свідчить про те, що ці ранні подорожі за межі Африки не призвели до створення плацдарму для сучасних людей у Євразії.
Проте знайдена щелепа вписується в нове уявлення про більш ранні міграції за межі Африки, які поширилися далі в Євразію. Ці піонери серед Homo sapiens, ймовірно, жили поряд з іншими прадавніми видами людей, такими як неандертальці та денісовці. Але залишається таємницею, чому їх генетична інформація не збереглася в генах сучасних людей.

Камені з Марсу

Після багатьох років обговорення та одного помилкового старту європейські та американські космічні агентства зробили свій перший значний крок у напрямку отримання зразків породи з Марса.
У квітні NASA та ESA підписали лист про наміри організувати першу "подорож" на іншу планету.
Ця смілива ініціатива має дозволити науковцям відповісти на ключові питання щодо марсіанської історії, зокрема про те, чи існувало на Червоній планеті колись життя. І це також дозволить геологам розпочати побудову точної хронології подій у марсіанській історії.
Місії США за останні кілька десятиліть зробили величезний внесок у наше розуміння Червоної планети, але існують обмеження на масу корисного вантажу, який можна доставити на Марс і використати під час досліджень. Тому зразки марсіанського ґрунту будуть досліджувати у лабораторіях на Землі.

Пластик у нашій воді

Пластмасові відходи все більш поширені в нашому повсякденному житті, і це поширюється на нашу питну воду. Дослідження журналістської організації Orb Media виявило в середньому 10 частинок пластику на літр у пляшках води відомих брендів.
У найбільшому дослідженні такого роду перевірили 250 пляшок, придбаних у дев'яти різних країнах. Майже всі вони містили крихітні пластикові часточки.
Крайня північ нашої планети, Арктичний регіон, часто розглядається як незаймана пустеля. Але цього року дослідники висловили свою стурбованість великими концентраціями пластику в арктичному морському льоді.
Кількість пластикових частинок в одному літрі розплавленого арктичного морського льоду виявилася навіть вищою, ніж у відкритому океані. Вчені повідомили, що існує потреба в додаткових дослідженнях його впливу на зоопланктон, безхребетних, риб, морських птахів та ссавців.

Там ще багато цікавих посилань на супутні публікації згідно згаданих тем -

https://www.bbc.com/ukrainian/features-46702948

P.S. Драконінформбюро вітає усіх читачів із новорічними святами ;)
  • 0

Останній дракон ;) :uaflag4:
Аватара пользователя
Dragon
 
Сообщения: 8128
Зарегистрирован: Чт янв 31, 2008 01:44
Откуда: Київ, столиця Київської Русі!
Репутация: 1456

Пред.След.

Вернуться в За жизнь и обо всём

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 10